Спадкування за заповітом

Спадкування – це перехід майна від померлого до інших осіб.

Спадкодавець – власник, після смерті якого залишилося майно.

Спадкоємець – особа, до якої майно переходить після смерті власника.

День смерті спадкодавця або день набрання законної сили рішення суду про оголошення його померлим є часом відкриття спадщини.

Останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме – місцезнаходження майна або його основної частини є місцем відкриття спадщини.

Спадкування буває двох видів – за законом та за заповітом. Інколи частина майна успадковується за законом, інша частина – за заповітом.

Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

Спадкоємцями не можуть бути особи, які позбавили життя спадкодавця або інших спадкоємців чи вчинили замах на їх життя, а також особи (в т. ч. повнолітні діти), які злісно ухилялися від утримання спадкодавця, якщо це підтверджено у судовому порядку.

Спадкування за заповітом є поширеним видом спадкування.
Заповіт – це розпорядження власника своїм майном на випадок смерті, він набуває чинності лише після смерті спадкодавця.

Вимоги до заповіту:

–    може бути укладений лише дієздатною особою;

–    укладається у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто спадкодавцем і нотаріально засвідчений;

–    спадкоємцем за заповітом може бути будь-яка фізична особа, юридична особа чи держава.

Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Заповідач може в будь-який час змінити чи скасувати заповіт, як правило, шляхом складання нового заповіту.

Неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померпого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов’язкова частка). При визначенні розміру обов’язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Copyright 2015 Глибоцька РДА - Спадкування за заповітом.
Templates Joomla 1.7 by Wordpress themes free
Версія сайту для
людей з вадою зору