Михайло Павлюк зустрівся з директором Центру інформації та документації НАТО Барборою Маронковою

12 березня, відбулась протокольна зустріч в.о. голови Чернівецької обласної державної адміністрації Михайла Павлюка з директоркою Центру інформації та документації НАТО Барборою Маронковою. Основне питання обговорення - важливість подальшої співпраці між Чернівецькою обласною державною адміністрацією та Центром інформації та документації НАТО у сфері євроатлантичної інтеграції.

«Нещодавнє закріплення в Конституції України незворотності європейського та євроатлантичного курсу держави безумовно має стратегічний характер. Це унеможливлює реалізацію проросійської агресивної політики, та є черговим важливим кроком у продовженні незмінного зовнішньополітичного вектору України, за яким впродовж п’яти останніх років послідовно та безальтернативно рухається наша держава, впроваджуючи низку реформ, які спрямовані на досягнення критеріїв для повноправного членства в НАТО», – наголосив Михайло Павлюк.

У ході розмови Барбора Маронкова сказала: «Україна впродовж останніх 5 років зробила потужний ривок у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції. Саме зміни до Конституції, ініційовані Президентом України, дають підстави говорити про незворотність курсу України». Барбора Маронкова також підкреслила, що міжнародна спільнота, зокерма НАТО, готова допомагати Україні і всіляко підтримує її, незважаючи на відносно недавню орієнтацію нашої держави на євроатлантичну інтеграцію.

Детальніше...

Практична співпраця України з НАТО поглиблюється в різних сферах - зустріч Президента України та Генсека Альянсу

 «Радий, що ми маємо значний прогрес у нашій практичній співпраці з НАТО, яка поглиблюється в різних сферах. Ми високо цінуємо зобов'язання країн-союзників щодо посилення співпраці з Україною», - зауважив Президент Петро Порошенко під час спільної прес-конференції з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

За його словами, українська сторона вітає заплановану більш активну співпрацю з НАТО у рамках спільних військових навчань та навчальних програм для української армії, а також очікує посилення подальшої співпраці з НАТО в рамках проектів, що здійснюються в рамках Цільових фондів Альянсу для України.

Президент зазначив, що Україна вдячна за допомогу НАТО у створенні безпечних засобів супутникового зв'язку. «За підтримки НАТО ми досягли значного прогресу у розвитку українського потенціалу кібербезпеки. Що також у пріоритеті нашої співпраці. Очікуємо, започаткування нового проекту, спрямованого на посилення кіберзахисту виборчої інфраструктури України. Мова йде про інформаційну систему», - розповів він.

Глава держав також подякував союзникам за підтримку в реалізації української програми реформ, яка допомагає Україні зміцнювати власні оборонні можливості. «Досягнення стандартів НАТО та повна взаємосумісність з Альянсом є основними завданнями реформування галузі безпеки та оборони України», - зауважив Президент.

Детальніше...

Україна має стати великою європейською державою – Президент

Президент Петро Порошенко переконаний, що для України існує єдиний шлях зберегти свою незалежність – членство у Євросоюзі та НАТО.

«Події останніх років, як у нашій країні, так і на світовій арені, показали, що в України існує єдиний шлях зберегти нашу незалежність. Ми маємо стати великою європейською державою щасливих людей», - сказав Глава держави.

Петро Порошенко зазначив, що історики та філософи по-різному визначали роль і місце України в Європі: одні казали, що призначення України бути мостом між Сходом та Заходом; інші говорили про нас як про «браму Європи». «Ще в двадцятих-тридцятих роках минулого століття найбільш проникливі українські інтелектуали писали, що майбутній процес об’єднання Європи не буде завершеним без входження до неї незалежної, суверенної, соборної Української держави. Що Росія, яка володіла на той момент Україною, завжди проявлятиме імперські амбіції і намагатиметься підпорядкувати собі всю Європу. І дедалі більше політиків на Заході  розуміють, що без членства України в Євросоюзі, без членства України в Північноатлантичному Альянсі Європа точно буде в небезпеці», - сказав він.

«Це не лише Україні потрібно це членство, це точно потрібно ЄС і НАТО – щоб Україна була повноцінним членом цих структур», - підкреслив Глава держави.

«У 2024 року ми подамо заявку на вступ до Євросоюзу. І не маю жодного сумніву, що  ми отримаємо і почнемо виконувати План дій щодо членства в НАТО», - сказав Петро Порошенко. 

Детальніше...

Західноукраїнської Народної Республіки. Наш шлях – це дорога до Євросоюзу і НАТО, до миру і добробуту – Президент

«Наш шлях – це дорога до Євросоюзу, до НАТО, до миру і добробуту. Ми з вами зберегли державу, зцементували її фундамент і довели, що здатні здобувати перемоги на нашому власному шляху»,  - наголосив Президент Петро Порошенко під час виступу з нагоди Дня Соборності України та 100-річчя проголошення Акту злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Водночас Глава держави зазначив, що Україна перебуває напередодні важливого народного волевиявлення. «Сто років історичного досвіду заохочують нас до правильних висновків з минулого. Ми знаємо про безпрецедентний масштаб підготовки Кремля до втручання у вибори. І з цим стикаємося, до речі, не лише ми, вся Європа, увесь світ. Але немає сумнівів у мудрості нашого народу, у його єдності на шляху, яким ми йдемо у майбутнє», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент наголосив, що в  державі вже відбулися зміни, зокрема відроджено українське військо у небачений в історії термін. «Сьогодні Збройні Сили України – це сотні тисяч належно підготовлених, озброєних і забезпечених усім необхідним воїнів, вихованих на українських військових традиціях», - додав він.

«Наш європейський курс, попри активну протидію Росії на дипломатичному фронті, дозволив нам з вами добитися ратифікації Угоди про асоціацію усіма країнами Євросоюзу і запустити роботу поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. ЄС уже став найбільшим торговельним партнером України», - також зазначив Президент.  

Детальніше...

Особливе партнерство України з НАТО

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м.Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Основоположними документами, що продовжують визначати відносини між Україною та НАТО на сучасному етапі, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9.07.1997 р.) та Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009 р.).

Указом Президента України від 24.09.2014 р. № 744/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», яким визначено, що пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності у 2014 та наступних роках є дальший розвиток відносин стратегічного партнерства України з США, ЄС та НАТО.

23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від позаблокового статусу, який виявився неефективним у контексті убезпечення держави від зовнішньої агресії та тиску. Внесений Президентом України проект (реєстр. № 1014-3 – був розроблений МЗС України) підтримала конституційна більшість народних депутатів України (303 голоси «за»).

Детальніше...

Безвізовий діалог Україна-ЄС

Однією з найбільш важливих сфер взаємодії України з Європейським Союзом є безвізовий діалог, започаткований на Паризькому саміті Україна-ЄС у вересні 2008 року.

22.11.2010 р. Україні було надано План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для українських громадян (http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=244813273).

Завдання, які стояли перед Україною в рамках безвізового діалогу з ЄС, мали на меті забезпечити впровадження реформ, необхідних для введення ЄС безвізового режиму для українських громадян.

План дій розроблено за логікою «дорожніх карт», що були надані ЄС балканським та іншим країнам і привели їх до скасування візового режиму з ЄС.

План дій передбачав  144 критерії ЄС за чотирма блоками:

  1. безпека документів, включаючи біометрику;
  2. протидія нелегальній міграції, включаючи реадмісію;
  3. забезпечення громадського порядку та безпеки;
  4. забезпечення  основоположних прав і свобод людини.

План дій виконувався у дві фази:

І. законодавча - приведення законодавство України та нормативних актів у відповідність до стандартів ЄС;

ІІ. імплементаційна – практична реалізація оновленого законодавства та забезпечення функціонування національної практики згідно з стандартами ЄС.

У 2013-2015 роках в Україні працювало близько 20 експертних місій ЄС з оцінки виконання Україною критеріїв першої та другої фаз Плану дій.

Лише у ході першої фази було ухвалено близько 150 законів та підзаконних актів. Виконання критеріїв у рамках другої фази за результатами першого раунду оцінювання передбачало 54 рекомендації та виконання близько 400 завдань.

Протягом безвізового діалогу Україна-ЄС Єврокомісією було підготовлено шість доповідей щодо прогресу України у виконанні критеріїв Плану дій (доповіді опубліковані на сайті ЄК: https://ec.europa.eu/home-affairs/what-we-do/policies/international-affairs/eastern-partnership/visa-liberalisation-moldova-ukraine-and-georgia_en ).

Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови Україна-ЄС

Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови Україна-ЄС (Ukraine-EU Comprehensive Institution Building Programme – CIB) є складовою ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство».

Програма СІВ реалізується в Україні відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови, підписаного у жовтні 2010 р.

Програма СІВ спрямована на підтримку в проведенні інституційної реформи в Україні відповідно до європейських стандартів з метою створення належного внутрішньодержавного механізму імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.

Загальну координацію роботи з реалізації Програми СІВ в Україні здійснює Національне агентство з питань державної служби (www.guds.gov.ua).

Програма СІВ передбачає проведення в Україні інституційних реформ з чотирма напрямами:

1. Реалізація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі поглибленої зони вільної торгівлі. Мета – підвищення ефективності діяльності системи органів державної влади у сфері європейської інтеграції з метою належного виконання ними зобов’язань, що України візьме відповідно до Угоди про асоціацію.

2. Здійснення санітарних та фітосанітарних заходів. Мета – підвищення ефективності системи державного управління у сфері безпечності харчових продуктів та приведення її у відповідність до стандартів ЄС.

3. Покращення спроможності інституцій у сфері управління міграцією. Мета – посилення спроможності та підвищення ефективності інституційної структури державного управління у сфері управління міграцією.

4. Удосконалення моніторингу та контролю державної допомоги. Мета – створення в Україні системи моніторингу та контролю державної допомоги відповідно до стандартів та критеріїв ЄС та міжнародних зобов’язань України.

Взаємодія Україна-ЄС по лінії СПБО

З огляду на військову агресію Росії щодо України, яка призвела до незаконної анексії території Автономної Республіки Крим у березні 2014 року Україна внесла на розгляд європейської сторони пропозицію щодо започаткування в Україні моніторингової/спостережної місії ЄС у рамках Спільної політики безпеки та оборони (СПБО).

20 березня 2014 року за результатами засідання Ради ЄС було ухвалено Висновки щодо ситуації в Україні, у яких, зокрема, наголошувалося, що: «Європейська Рада просить Високого Представника терміново розробити плани щодо внеску ЄС у сприяння роботі Місії ОБСЄ.

22 липня 2014 р. Радою ЄС із закордонних справ було прийнято рішення щодо розгортання Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (EU AdvisoryMissionforCivilianSecuritySectorReform Ukraine (EUAM Ukraine).

Згідно з рішенням, штаб Місії базується в Києві. Фінансування діяльності Місії передбачено за рахунок бюджету ЄС та добровільних внесків держав-членів і третіх країн. Мандат Місії - 2 роки.

Загальний контроль за діяльністю КМЄС в Україні здійснюється Політико-безпековим комітетом ЄС, поточне керівництво – Главою Місії, яким призначено 24 липня ц.р. КальманаМіжея, котрий у 2007-2011 рр. був Спеціальним представником ЄС з питань Молдови та відповідав за політику ЄС щодо придністровського врегулювання.

Детальніше...

Інвестиційне співробітництво між Україною та ЄС

Обсяг залучених з початку інвестування прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України на 31 грудня 2014 р. становив 45916,0 млн.дол. США (в розрахунку на одну особу населення складає 1072,0 дол.США).

Із країн ЄС із початку інвестування внесено 35575,5 млн.дол. США інвестицій (77,5% загального обсягу акціонерного капіталу). У 2014 р. в економіку України інвесторами з ЄС вкладено 1810,3 млн.дол. США прямих інвестицій. Зменшення капіталу за цей період становить мінус 10 146,2 млн.дол.США, (у т.ч. за рахунок курсової різниці – мінус 9379,9 млн.дол.США).

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з країн-членів Європейського Союзу станом на 01.04.2015 склав 38 966,3 млн.дол.США, що становить 79,3% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку.

Основні країни-інвестори:

· Кіпр – 15 795,8 млн.дол.США, (40,5% від загального обсягу інвестицій з країн ЄС);
· Німеччина – 5 914,1 млн.дол.США (15,2%);
· Нідерланди – 5 529,5 млн.дол.США (14,2%);
· Австрія – 2 736,7 млн.дол.США (7,0%).
Кіпр, Німеччина, Нідерланди та Австрія є не лише найбільшими інвесторами серед країн ЄС, але входять і до десяти країн світу, що здійснюють найбільші за обсягами інвестиції в Україну, відповідно займають перше, друге, третє та четверте місця.

Детальніше...

Торговельно-економічне співробітництво Україна-ЄС

У 2014 р. Євросоюз став головним торговельним партнером України. Обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС становив 44 297,4 млн.дол.США або 35,8% від загального обсягу торгівлі України. Експорт товарів та послуг до країн ЄС за згаданий період дорівнює 20 302,1 млн.дол.США або 31,8% від загального обсягу експорту товарів та послуг України. В свою чергу, обсяг імпорту з країн ЄС сформувався у обсязі 23 995,3 млн.дол.США або 40,0% від загального обсягу імпорту в Україну.
У двосторонній торгівлі між Україною та Євросоюзом залишалося негативне сальдо, яке зменшилось у порівнянні з 2013 роком на 7 117,4 млн.дол.США та склалося у розмірі 3 693,2 млн.дол.США.
З боку держав-членів ЄС основними торговельними партнерами України у 2014 р. стали ФРН (17,9%), Польща (13,5%), Італія (9,3%), Угорщина (7,0%), Великобританія (5,8%), Нідерланди (5,1%).
Основні товарні групи українського експорту до ЄС у 2014 р були.: чорні метали, зернові культури, електричні машини і устаткування, руди, шлаки та зола, енергетичні матеріали, насіння і плоди олійних рослин.
Основні товарні групи українського імпорту з країн ЄС: енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, котли, машини, апарати і механічні пристрої, фармацевтична продукція, полімерні матеріали, пластмаси, електричні машини і устаткування, наземні транспортні засоби, крім залізничних, папір та картон.

Детальніше...

Copyright 2015 Глибоцька РДА - Європейська та євроатлантична інтеграція.
Templates Joomla 1.7 by Wordpress themes free
Версія сайту для
людей з вадою зору