Особливе партнерство України з НАТО

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м.Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Основоположними документами, що продовжують визначати відносини між Україною та НАТО на сучасному етапі, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9.07.1997 р.) та Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009 р.).

Указом Президента України від 24.09.2014 р. № 744/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», яким визначено, що пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності у 2014 та наступних роках є дальший розвиток відносин стратегічного партнерства України з США, ЄС та НАТО.

23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від позаблокового статусу, який виявився неефективним у контексті убезпечення держави від зовнішньої агресії та тиску. Внесений Президентом України проект (реєстр. № 1014-3 – був розроблений МЗС України) підтримала конституційна більшість народних депутатів України (303 голоси «за»).

Детальніше...

Безвізовий діалог Україна-ЄС

Однією з найбільш важливих сфер взаємодії України з Європейським Союзом є безвізовий діалог, започаткований на Паризькому саміті Україна-ЄС у вересні 2008 року.

22.11.2010 р. Україні було надано План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для українських громадян (http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=244813273).

Завдання, які стояли перед Україною в рамках безвізового діалогу з ЄС, мали на меті забезпечити впровадження реформ, необхідних для введення ЄС безвізового режиму для українських громадян.

План дій розроблено за логікою «дорожніх карт», що були надані ЄС балканським та іншим країнам і привели їх до скасування візового режиму з ЄС.

План дій передбачав  144 критерії ЄС за чотирма блоками:

  1. безпека документів, включаючи біометрику;
  2. протидія нелегальній міграції, включаючи реадмісію;
  3. забезпечення громадського порядку та безпеки;
  4. забезпечення  основоположних прав і свобод людини.

План дій виконувався у дві фази:

І. законодавча - приведення законодавство України та нормативних актів у відповідність до стандартів ЄС;

ІІ. імплементаційна – практична реалізація оновленого законодавства та забезпечення функціонування національної практики згідно з стандартами ЄС.

У 2013-2015 роках в Україні працювало близько 20 експертних місій ЄС з оцінки виконання Україною критеріїв першої та другої фаз Плану дій.

Лише у ході першої фази було ухвалено близько 150 законів та підзаконних актів. Виконання критеріїв у рамках другої фази за результатами першого раунду оцінювання передбачало 54 рекомендації та виконання близько 400 завдань.

Протягом безвізового діалогу Україна-ЄС Єврокомісією було підготовлено шість доповідей щодо прогресу України у виконанні критеріїв Плану дій (доповіді опубліковані на сайті ЄК: https://ec.europa.eu/home-affairs/what-we-do/policies/international-affairs/eastern-partnership/visa-liberalisation-moldova-ukraine-and-georgia_en ).

Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови Україна-ЄС

Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови Україна-ЄС (Ukraine-EU Comprehensive Institution Building Programme – CIB) є складовою ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство».

Програма СІВ реалізується в Україні відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови, підписаного у жовтні 2010 р.

Програма СІВ спрямована на підтримку в проведенні інституційної реформи в Україні відповідно до європейських стандартів з метою створення належного внутрішньодержавного механізму імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.

Загальну координацію роботи з реалізації Програми СІВ в Україні здійснює Національне агентство з питань державної служби (www.guds.gov.ua).

Програма СІВ передбачає проведення в Україні інституційних реформ з чотирма напрямами:

1. Реалізація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі поглибленої зони вільної торгівлі. Мета – підвищення ефективності діяльності системи органів державної влади у сфері європейської інтеграції з метою належного виконання ними зобов’язань, що України візьме відповідно до Угоди про асоціацію.

2. Здійснення санітарних та фітосанітарних заходів. Мета – підвищення ефективності системи державного управління у сфері безпечності харчових продуктів та приведення її у відповідність до стандартів ЄС.

3. Покращення спроможності інституцій у сфері управління міграцією. Мета – посилення спроможності та підвищення ефективності інституційної структури державного управління у сфері управління міграцією.

4. Удосконалення моніторингу та контролю державної допомоги. Мета – створення в Україні системи моніторингу та контролю державної допомоги відповідно до стандартів та критеріїв ЄС та міжнародних зобов’язань України.

Взаємодія Україна-ЄС по лінії СПБО

З огляду на військову агресію Росії щодо України, яка призвела до незаконної анексії території Автономної Республіки Крим у березні 2014 року Україна внесла на розгляд європейської сторони пропозицію щодо започаткування в Україні моніторингової/спостережної місії ЄС у рамках Спільної політики безпеки та оборони (СПБО).

20 березня 2014 року за результатами засідання Ради ЄС було ухвалено Висновки щодо ситуації в Україні, у яких, зокрема, наголошувалося, що: «Європейська Рада просить Високого Представника терміново розробити плани щодо внеску ЄС у сприяння роботі Місії ОБСЄ.

22 липня 2014 р. Радою ЄС із закордонних справ було прийнято рішення щодо розгортання Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (EU AdvisoryMissionforCivilianSecuritySectorReform Ukraine (EUAM Ukraine).

Згідно з рішенням, штаб Місії базується в Києві. Фінансування діяльності Місії передбачено за рахунок бюджету ЄС та добровільних внесків держав-членів і третіх країн. Мандат Місії - 2 роки.

Загальний контроль за діяльністю КМЄС в Україні здійснюється Політико-безпековим комітетом ЄС, поточне керівництво – Главою Місії, яким призначено 24 липня ц.р. КальманаМіжея, котрий у 2007-2011 рр. був Спеціальним представником ЄС з питань Молдови та відповідав за політику ЄС щодо придністровського врегулювання.

Детальніше...

Інвестиційне співробітництво між Україною та ЄС

Обсяг залучених з початку інвестування прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України на 31 грудня 2014 р. становив 45916,0 млн.дол. США (в розрахунку на одну особу населення складає 1072,0 дол.США).

Із країн ЄС із початку інвестування внесено 35575,5 млн.дол. США інвестицій (77,5% загального обсягу акціонерного капіталу). У 2014 р. в економіку України інвесторами з ЄС вкладено 1810,3 млн.дол. США прямих інвестицій. Зменшення капіталу за цей період становить мінус 10 146,2 млн.дол.США, (у т.ч. за рахунок курсової різниці – мінус 9379,9 млн.дол.США).

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з країн-членів Європейського Союзу станом на 01.04.2015 склав 38 966,3 млн.дол.США, що становить 79,3% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку.

Основні країни-інвестори:

· Кіпр – 15 795,8 млн.дол.США, (40,5% від загального обсягу інвестицій з країн ЄС);
· Німеччина – 5 914,1 млн.дол.США (15,2%);
· Нідерланди – 5 529,5 млн.дол.США (14,2%);
· Австрія – 2 736,7 млн.дол.США (7,0%).
Кіпр, Німеччина, Нідерланди та Австрія є не лише найбільшими інвесторами серед країн ЄС, але входять і до десяти країн світу, що здійснюють найбільші за обсягами інвестиції в Україну, відповідно займають перше, друге, третє та четверте місця.

Детальніше...

Торговельно-економічне співробітництво Україна-ЄС

У 2014 р. Євросоюз став головним торговельним партнером України. Обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС становив 44 297,4 млн.дол.США або 35,8% від загального обсягу торгівлі України. Експорт товарів та послуг до країн ЄС за згаданий період дорівнює 20 302,1 млн.дол.США або 31,8% від загального обсягу експорту товарів та послуг України. В свою чергу, обсяг імпорту з країн ЄС сформувався у обсязі 23 995,3 млн.дол.США або 40,0% від загального обсягу імпорту в Україну.
У двосторонній торгівлі між Україною та Євросоюзом залишалося негативне сальдо, яке зменшилось у порівнянні з 2013 роком на 7 117,4 млн.дол.США та склалося у розмірі 3 693,2 млн.дол.США.
З боку держав-членів ЄС основними торговельними партнерами України у 2014 р. стали ФРН (17,9%), Польща (13,5%), Італія (9,3%), Угорщина (7,0%), Великобританія (5,8%), Нідерланди (5,1%).
Основні товарні групи українського експорту до ЄС у 2014 р були.: чорні метали, зернові культури, електричні машини і устаткування, руди, шлаки та зола, енергетичні матеріали, насіння і плоди олійних рослин.
Основні товарні групи українського імпорту з країн ЄС: енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, котли, машини, апарати і механічні пристрої, фармацевтична продукція, полімерні матеріали, пластмаси, електричні машини і устаткування, наземні транспортні засоби, крім залізничних, папір та картон.

Детальніше...

Регіональне співробітництво між Україною та ЄС

Правова основа співробітництва між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку, регіонального та транскордонного співробітництва визначена положеннями статті 27 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС «Транскордонне та регіональне співробітництво».

Співробітництво між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку на сьогодні зосереджено на наступних напрямах:

Імплементація Меморандуму про взаєморозуміння для встановлення діалогу у сфері регіональної політики;
Налагодження взаємодії між представниками місцевої та регіональної влади України та ЄС в рамках Комітету регіонів ЄС (КР);
Реалізація Спільної ініціативи ЄС щодо Криму (призупинена на прохання української сторони);
Реалізація на регіональному рівні проектів за рахунок фінансових інструментів ЄС (Європейський інструмент сусідства і партнерства) та фінансових установ ЄС (Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку);
Участь в реалізації Пілотної програми регіонального розвитку Східного партнерства (ППРР СхП);
Участь в реалізації Стратегії ЄС щодо Дунайського регіону (Дунайська стратегія);

Детальніше...

Співробітництво України та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки

Основними документами, що регламентують співробітництво між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки є План дій Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки (http://www.kmu.gov.ua/document/226050661/PD_USB.doc), затверджений на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС (18 червня 2007 р., м.Люксембург) та План-графік його імплементації, затверджений на засіданні Підкомітету № 6 «Юстиція, свобода та безпека» Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС (10 квітня 2008 р., м. Київ).

План дій у сфері ЮСБ та План-графік його імплементації охоплюють співробітництво по 15 ключових напрямах, зокрема: міграція, притулок, управління кордонами, візи, безпека документів, боротьба з організованою злочинністю та тероризмом, боротьба з відмиванням грошей, включаючи протидію фінансуванню тероризму, боротьба з торгівлею людьми, наркотиками, корупцією, правове співробітництво у цивільних та кримінальних справах тощо.

Аналіз виконання спільних заходів, визначених Планом-графіком, проводиться щорічно у рамках засідання Підкомітету № 6, які проводяться по черзі в Україні та Брюсселі.

Взаємодія з ЄС на зазначеному напрямі координується Міністерством юстиції України (www.minjust.gov.ua).

Угода про асоціацію Україна-ЄС

Переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво були започатковані у березні 2007 року (у 2008 році сторони узгодили назву майбутньої угоди – Угода про асоціацію). 11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний двадцять перший раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, у ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

Під час П’ятнадцятого саміту Україна-ЄС (19 грудня 2011 р., м.Київ) лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію. 30 березня 2012 року у Брюсселі глави переговорних делегацій парафували Угоду.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбувалося в два етапи.

21 березня 2014 р. під час позачергового саміту Україна – ЄС було підписано політичну частину Угоди та Заключний акт саміту.

Зокрема, було підписано преамбулу, статтю 1, розділи І «Загальні принципи», ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики» і VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» Угоди. На саміті також була зроблена заява, що зобов’язання України, які випливають зі статті 8 Угоди про асоціацію стосовно ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 р. будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України.

Детальніше...

Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

Важливим елементом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ). Ними передбачено суттєву лібералізацію торгівлі (усунення тарифів чи квот) між сторонами, гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази.

Робота над створення ЗВТ, серед іншого, полягатиме у:

- скасуванні Україною та ЄС ввізних мит на більшість товарів, що імпортуються на ринки один одного;

- запровадженні правил визначення походження товарів, які є одним із елементів застосування торговельних преференцій;

- приведенні Україною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фіто санітарних заходів та заходів щодо безпеки харчових продуктів у відповідність з європейськими, завдяки чому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчова продукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;

- встановленні сторонами найбільш сприятливих умов доступу до своїх ринків послуг;

- запровадженні Україною правил ЄС у сфері державних закупівель, що дозволить поступово відкрити для України ринок державних закупівель ЄС;

- спрощенні митних процедур та попередженні шахрайства, контрабанди, інших правопорушень у сфері транскордонного переміщення вантажів;

Детальніше...

Copyright 2015 Глибоцька РДА - Європейська та євроатлантична інтеграція.
Templates Joomla 1.7 by Wordpress themes free
Версія сайту для
людей з вадою зору