Назва села — Корчівці, але в певний період називалося Корчешти, Корчовці, Корчевци. Цікаво, що в опублікованих звітах про результати перепису населення Австо-Угорщиною у 1900 та 1910 роках приводяться три назви села у такій послідовності: Korczestie - державною німецькою,Korcziwci - українською, яка була основною в селі, та Corcesti - румунською, якою користувалося населення більшості навколишніх сіл. Територія, яка входить в межі населеного пункту станом на 01.01.2017 року, становить 4141 гектар з яких 665 гектарів суто земля під дорогами, будівлями та присадибними ділянками. Цікаво, що станом на 31 грудня 1900 року територія села була визначена в 1052 гектари з яких 696 га орної землі, 719 га лісових угідь, 195 га лугів та 131 га пасовищ, схилів та ярів. Такий значний приріст території села, за попередніми даними, відбувся в 50-х роках ХХ століття під час адміністративно-територіальної реформи.
Щодо походження назви села думки різняться. Більшість вважає, що назва пішла від назви річки Корчяски, яка в свою чергу звязана з тим, що на її березі було багато корчів. Г.Крамарюк у своїй монографії звязує назву з румунським боярином Сімікорчі, який володів селом Корчешти на Козанці і яке, на його думку, названо в його честь. Однак, є незаперечні докази, що навіть Корчешти на Козанці носило таку назву до того, як воно перейшло у власність Сімикорчи. У грамоті молдавського господаря Олександра, який правив у 1399-1432 роках зафіксовано передачу села Корчешти на Козанці від логофета Тодера Бобойога монастирю Хомор як подарок. І тільки пізніше воно переходить у власність Сімікорчі.
Школа в селу була заснована 1884 року. У перші роки після її заснування навчання в школі майже не проводилось тому, що із загальної кількості понад 100 дітей, школу відвідували тільки 2-3 учні.Тільки починаючи з 1889-1890 навчального року школу під керівництвом першого кваліфікованого вчителя Василя Завадюка починають відвідувати 57 учнів, і ця кількість з року в рік зростала. Школа під час австрійського панування була однокласною і шестирічною. Тобто діти вчилися шість років, але всі одночасно в одному класі. При цьому окремо вчилися українці і окремо румуни, займаючись в одному приміщенні у дві зміни. У 1918-1940, та 1941-1944 р.р. для всіх була тільки румунська семикласна школа.

 

 

Copyright 2015 Глибоцька РДА - Корчівці .
Templates Joomla 1.7 by Wordpress themes free
Версія сайту для
людей з вадою зору