Молодія — село розташоване на правому березі річки Дереглуй. Населення 3847 осіб. Околицею села проходить автомагістраль E85 М19. Перша офіційна згадка про село датується 1486 роком. В районі місцевості Козмінул, господар Молдовського князівства, воєвода Штефан Великий, 26 жовтня 1486 року, розбив 80 тисячне військо польського короля Яна Ольбрахта і 3 квітня 1488 року видав дарчу грамоту монастирю Путна на населений пункт Козмінул. З цього часу, територія населеного пункту переходить у власність монастиря Путна. Територія села Козмінул охоплювала сучасні села Молодія, Валя Кузьмина і Чагор, які складали одне село, що в 1782 році підтверджує ігумен монастиря Путна.
В 1775 році Буковина переходить до Австрійської імперії. Почалась імміграція німців на Буковину. Перші німецькі колоністи (шваби) прибули в червні 1782 року з регіону Банат, міст Майна та Мангайма; частина їх, в кількості 1522 особи, оселилася в селі Молодія. Під час проживання швабів на території села були збудовані католицький костел, дитячий будинок, млин.
В середині ХIХ ст. в Молодії збудували школу, яка розпочала свою роботу 20 листопада 1841 року.[1]
На початку ХХ ст. спорудили Свято-Хрестовоздвиженську церкву, яка була освячена 1907 року. Споруда на низькому мурованому фундаменті, цегляна, потинькована, крита схилим дахом. Стіни храму — грані. В інтер'єрі домінує висотне розкриття простору. Іконостас — високий, чотириярусний — академічної роботи початку ХХ ст. На північний схід від храму стоїть квадратна, в плані, двоярусна дзвіниця.
1918 року Буковина перейшла до складу Румунії. Село почали заселяти румуни.
До 8 жовтня 1930 року село Молодія, яке в період входження Буковини до складу Румунії називалось Плаюл Козмінулуй, із рядом сіл складало одну комуну (населений пункт). За переписом 1919 року відмічаються сусідні села: Валя-Козмін, Кодру-Козмін, Кут-Баїнськ. Цілий ряд документів свідчать, що Валя-Козмін і Плаюл Козмінулуй входили в одну комуну.
8 жовтня 1930 року від комуни Плаюл Козмінулуй відокремлюється Кут-Баїнськ і перетворюється в окрему комуну. 11 жовтня 1931 року від Плаюл Козмінулуй відокремлюється Чагор, Коровія, Луковиця, Маморниця.
У червні 1940 вся північна Буковина була анексована у Румунії Радянським Союзом і увійшла до складу Радянської України. В селі відбулися зміни в національному складі населення: німецькі колоністи (шваби) виїхали з села в Німеччину в 1940 році в кількості 1200 людей.
З Молодії на фронт Другої Світової війни було відіслано близько 60 людей, з яких 20 загинули.
В післявоєнний період в селі почала стрімко розвиватися інфраструктура: 1940 року була відкрита лікарня, 1951 року було завершено будівництво цегельного заводу і електростанції на річці Дереглуй, 1954 року було створено районний протитуберкульозний диспансер, 1961 року відкрито дитячий садок.
У 1970-х роках, завдяки сприянню археологів, на території села проводилися розкопки. Під час розкопок було знайдено рештки трипільської культури ІІІ тисячоліття до н. е.
У 1977 році полеглих воїнів вшанували меморіальним пам'ятником, який є пам'яткою архітектури.
У теперішні часи в Молодії відбувається розвиток сільськогосподарських, економічних, туристично-культурних сфер.
Про німецьку діаспору села Молодія та її історію було випущено 5 книг, зокрема найвідомішою є книга, написана Гудрун Віндіш.[2]
У 2011 році в селі відбулося відкриття нової, сучасної загальноосвітньої школи.

Copyright 2015 Глибоцька РДА - Молодія .
Templates Joomla 1.7 by Wordpress themes free
Версія сайту для
людей з вадою зору