Духовними святинями Південної Буковини у Румунії

З неперевершеною красою і багатством форм рельєфу Південна Буковина чарує туристів захоплюючими ландшафтами: як величними горами, які гордовито поглядають на зелені пагорби, так і дзюрчанням прозорих невеличких річок.
Але не тільки ці красоти приваблюють туристів та паломників. Прекрасний ландшафт доповнюється багатьма історичними пам’ятниками національного значення, музеями, соборами, монастирями. Люди, спосіб життя, місцеві традиції, історичні пам’ятки – все це дає можливість туристам пізнати справжню культуру Буковини. В цій стороні все ще живе історія, де старожитності гармонійно переплітаються з новим, сучасні готелі й пансіонати, місця розваг та відпочинку, курортного лікування – це область Буковини пронизана духовністю, населена простими і надзвичайно гостинними людьми, які зберегли давні традиції та звичаї.
Район Радівці знаходиться недалеко від кордону Румунії з Україною, як і вся Буковина може слугувати моделлю міжетнічного співіснування, тому що на її території проживають, як українська, так і польська, єврейська, вірменська, мадярська та інші спільноти.
У свій час (ХІІІ – ХVІІІ ст.) Радівці, які Серет, були важливим релігійним центром Молдови – це один із найдавніших населених пунктів Буковини, відомий своїми селами: Путна, де знаходиться монастир та похований воєвода Штефан Великий, поблизу є скит Даниїла Пустельника; Сучевіца, де є давній монастир; Марджинія, де виготовляють чорну кераміку та іншими туристичними об’єктами.
Тому нещодавно група культпрацівників, музейників Глибоцького району відвідала духовні святині, завдяки організатору цієї поїздки Скіпор Елеонори Тодорівни, педагога-організатора та директора музею Купського НВК №1. Нам хочеться не тільки подякувати їй за цю чудову поїздку, коротке паломництво до кількох прекрасних монастирів у районі Сучава, а також згадати і тих людей, хто подбав про наше перебування у монастирях.


Ми виїхали з Глибоки у п’ятницю ввечері, а вже через короткий час зробили першу зупинку у монастирі Путна. Розмістилися на нічліг, а Отець Ісаак, як завжди доброзичливий, подбав про наше перебування тут: нас нагодували дуже смачною вечерею, а вранці – сніданком. Ввечері, під час прогулянки селом, ми милувалися великим хрестом на пагорбі біля монастиря, який сяяв підсвіткою у місячному світлі. Зранку відвідали монастир, нову церкву з мощами п’яти могутніх святих – митрополитів Якова, Арсенія, Сили, Натана і Паїсія; музей монастиря, у якому експонуються багаточисельні релігійні предмети, рідкісні книги, давні ікони та інші цікаві речі. Оскільки серед нас були керівники шкільних музеїв, відвідування Музею при монастирі Путна було дуже цікавим з історичної точки зору. Ми також піднялися на вершину гори, де знаходиться маленька старовинна дерев’яна церква.
У невеликій крамниці біля монастиря паломники мають змогу придбати іконки, хрестики та інші сувеніри на згадку.
Біля Путни ми побували у монастирі Сіхастріа Путней. Тут побудували нову церкву, єдину в усій Румунії, яка носить імя цілителя Святого Серафима Саровського. Набрали цільощої свяченої води із джерела Трьох Святих: Сили, Натана і Паїсія.
На виїзді завернули до витесаної у кам’яній скелі келії Святого пустинника Даниїла Сихастри, до якого приїздив просити благословення сам воєвода Штефан Великий.
У комуні Марджинія зупинилися у гончарній майстерні, де побачили роботу гончарів, а через двері – невелика крамниця, де продають вироби чорної та сірої кераміки, предмети національного одягу. Тут звичайно, ми також придбали цікаві сувеніри.
Лише за кілька сотен метрів, по дорозі до Сучевіци, знаходиться новий жіночий монастир. Нарешті у селі Мовілешти, де знаходиться давній монастир Сучевіца. Зараз у ньому ведуться ремонтні роботи, але ми все ж таки побували в ньому, а також оглянули Музей при цьому монастирі.
На кінець наша група приїхала у місто Радівці і відвідала там два монастирі. Новий жіночий монастир на околиці містечка – справжній комплекс, зведений за кілька років, сучасний витвір паркового мистецтва та дизайну, біля нього є притулок для дітей-сиріт. У самих Радівцях монастир Богдана з церквою Святого Миколая – найдавніший кам’яний пам’ятник у Молдові в кінці XV ст., перший княжий Некрополь, тут поховані перші воєводи. У центрі міста побачили статую Богдана Води, монастир Богдана.
Звідси ми вирушили до кафедрального Собору міста. Зупинка на годину, щоб помилуватися містечком, зробити покупки.
Весь день нас супроводжували сонце, тепло, гори, тихі дзюркотливі річечки. Враження від поїздки залишилися найкращі. Ввечері ми вже були у Глибоці. Якщо вас цікавлять духовні багатства, то рекомендуємо відвідати монастирі, які знаходяться в цьому регіоні.
О. Шевченко, Р. Зегря - паломники

Copyright 2015 Глибоцька РДА - Духовними святинями Південної Буковини у Румунії.
Templates Joomla 1.7 by Wordpress themes free
Версія сайту для
людей з вадою зору